Інтерв’ю з TROO

Напередодні нашої вечірки Шабаш поговорили ще з одним нашим гостем TROO. Це артист, який поєднує у своїй творчості глибокі трансові вібрації і гіпнотичні саундскейпи. Один із засновників українського андеграундного фестивалю чілової і трансової музики Babylon Escape.

– Чим ти надихаєшся у своїй творчості?

Я надихаюсь органічними, техногенними звуками, які створені людьми або машинами. Я чую їх всюди. Медитативні, повторюючі звуки працюючого двигуна, різблярського станка, звук робітника в майстерні, будь-яка репетативна дія може створювати основу для звуку. Для себе, музику яку я граю, я порівнюю з читанням мантри. Якщо мантра – це в основному не великий, не складний текст який ти повторюєш на протязі тривалого часу, який вводить тебе в стан трансу і приводить до глибшого пізнання і усвідомлення свого і навколишнього світу. Я відчуваю, що в стан трансу від музики можна ввійти через танець.

– Чому ти почав займатися музикою?

Якщо говорити про електронну музику, то вона мене почала цікавити з перших моментів як я її почув. У доінтернетські часи був німецький музичний канал ViVa, який я часто слухав, надихали британскі гурти Underworld, Fatboy slim і звісно Prodigy з їхнім «Out of Space» і «The Fat of the Land», а також інші, такі як Chicane, Röyksopp, Dr.Motte & Westbam з їхнім «Loveparade». Також джерелом натхнення в музиці був мій брат, який в ці часи вже жив закордоном і на CD а вже потім на USB привозив цікаву музику яка назавжди змінила моє сприйняття.

– Скільки років ти нею займаєшся?

Для себе початком моєї DJ кар’єри я вважаю 2007 рік. Це рік, коли я вперше став за пульт і грав для публіки. Також, це був рік коли я вперше поїхав до Британії, до мого брата, і потрапив вперше в моєму житті на справжню нелегальну, андеграундну вечірку. Це була psy trance party з класичними двома залами з швидкою музикою і чіл-аутом. Мене тоді вразила “wild freedom” атмосфера, де всі як одна велика сім’я, яка знає для чого зібралась. Коли я повернувся до Львова я вже не міг просто грати, я хотів робити такі вечірки. Тоді ми з друзями почали цим займатися у форматі приватів. В основному це були ліси біля Львова і дачі або радянські бази відпочинку. Тоді ми грали транс і техно. В той час в нас практично не було клубів, де можна було почути прогресивну музику, не було і організаторів, які робили б якись андеграундний рух. В цей період у Львові був популярний драм’н’бас і також існував перший «істинний» Zanzibar club, де можна було почути щось нове і побачити артистів світового рівня(не той Zanzibar що зараз, це був інший формат з іншою публікою). Андеграунду такого як зараз у Львові не існувало.
З 2009 року я перебрався до Лондона, де почав активно грати на нелегальних психоделічних вечірках. В основному це був псайчіл, прогчіл та техно на всіляких закинутих локаціях, таких як склади, офіси, фабрики, паби, одного разу був закинутий клуб. Багато подій відбувалися в форматі опен ейр в лісах або парках, їх в Лондоні дуже багато.
На даний момент я граю на вечірках в Лондоні і у Львові, а також разом з друзями ми активно розвиваємо наше комюніті Babylon Escape. Ми організовуємо вечірки і фестиваль “Chillscape”.

– Cкільки років існує ваш фестиваль?

Ми з командою започаткували фестиваль 2010 року. Тоді він називався “Втеча з Вавілону” і це був дводенний оупен приблизно 30км від Львова. На основній сцені грала швидка трансова музика, на другій сценi була чілова. На фестивалі ніч починалася з techno і закінчувалася зранку full-on. Ми ніколи не були прив’язані до окремого стилю, найважливішим нюансом було те, що це мав бути психоделічний напрямок і звісно не мейнстрім. Так все починалось. Наше комюніті Babylon Escape з кожним роком росте і розвивається разом із нами.

Інтерв’ю підготувала Mavka Lisova.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *