Ще одна непересічна особистість, яка буде гостем нашої вечірки ШАБАШ – Данік Гелетій. Ми поспілкувались із ним, щоб трохи привідкрити завісу його поглядів на речі, якими він займається.
– Скільки років ти стоїш за пультом?
Стою за пультом майже 4 роки, все почалось з квартирника Гіпнохауса, мені дуже сподобалась ця музика, тож я не гаючи часу заїбав Рябініна, який на той час працював арт-директором в клубі «Нірвана», щоб він мене навчив діджеінгу. Я приходив туди по четвергах з 8 до 10 вечора і вчився грати на його контролері, поки в команди закладу була «планьорка» на вихідні.
– На твоєму рахунку вже багато подій(запланованих і стихійно-спонтанних): вечірки на скейтпарку, FactoryRave, артменеджмент у САЛО, а зараз Земляни. Розкажи, що у тебе помінялось у житті за цей час? Чому ти навчився?
Чесно тобі скажу, що я радий, що пішов стратегією пробувати все підряд, і аж через три роки практичних занять в організації подій дозрів до власного проекту.
Хотілось пробувати справді різні концепти. Вечірки в скейтпарку – це нелегальна халява за 350 метрів від ратуші, дуже крутий іміджевий проект вийшов, з логічним апогеєм на день скейтбордингу цього року.
Факторі Рейв – це історія саме про 2017 рік, та стан культури електронної музики у Львові на той час. Цьому проекту я віддав три місяці, вдалось зробити дві події в дуже далеких єбенях Львова з дуже швидкою музикою на той час. Можна сказати, що вже там почав закладатись концептуальний фундамент Землян.
Ну а Сало – це теж було неочікувано, як на свій час, я здобув чудовий досвід і встиг залучити близько 70 діджеїв буквально за три місяці моєї роботи в цьому закладі. Закінчилось все дуже епічно – на одній з передноворічних вечірок в заклад прийшла понаднормова кількість людей, шось обригали, шось розбили, знову прибігли сусіди, тож мене ввічливо попросили піти з поясненням, що заклад не готовий до такої політики.
Досвід справді колосальний, але на граблі встаю постійно, з впевненістю можу сказати, що за останній місяць в організації подій теж були серйозні помилки, тому вік живи – вік учись.
– Що надихнуло тебе на створення нової серії вечірок Земляни? В чому основна ідея івенту?
На Земляни надихнула ця неймовірна музика.
Вперше я почув ейсід техно на блек лейблі від Фанкфлешера. Я був просто шокований, в прямому сенсі для мене відкрилась нова чакра – ритм більше схожий до хаусового, швидкість більше 140 бпм і атмосфера 100% енергії. Я прибіг до нього на студію буквально через день після цього з проханням розповісти мені детальніше що ж це таке. Я ще підтягнув Трофімова на цю забавку, так і народився пан Brak Svitla. Ми зробили спочатку один шоукейс з цією музикою, нічого цікавого крім спалених сабфуферів там не було, а от вже в березні 2018 року наша вечірка «Дракони» присвячена цьому формату була дуже успішною – в маленький коридор на базі «Музсвіт» замість очікуваних 50 людей прийшло 120, тож ми зрозуміли, що формат має право на життя.
Потім в мене в житті настав складний період, під час якого почала виникати думка про цілий проект присвячений цій культурі. Складний період закінчився, Земляни втілились в життя і зараз я розумію, що концептуально затія вийшла дуже вдалою.
Ідея дуже проста – 600 мільйонів років тому одноклітинні організми почали з‘єднуватись в більші структури, і згодом придумали собі комутаційний центр, який ми називаємо мозком. Прямо зараз ми живемо в епоху де 7 мільярдів людей користуються схожою мережею (інтернет), і вже можна помітити реакції чи рішення притаманні Землянам, як організму – боротьба за чисту планету дуже схожа на організм, в якого імунна система зреагувала на шкідливий фактор для власного виживання.
– Недавно ти грав на вечірці під своїм сайд-проектом. Коли ти граєш під різними ніками – ти ніби відкриваєш різні свої сторони: Chetty Thomas – світла і м’яка, Heletron – потужна, яскрава і, моментами, даркушна. Поділись, яка задумка стоїть за цим всім і які настрої ти транслюєш у простір?
Хаус для мене найулюбленіший стиль музики, обожнюю смачні бас-лінії та цікаві сюжети, які продюсери розкривають в своїх треках. Коли ми створювали наше промо 420 АМ, в мене була якась релігійна віра, що десь лежить еталонний хаусовий трек і моя задача, як артиста – постійний пошук цього еталону. Впринципі відношення до хаус-музики з того часу не змінилось, ті ж емоції і відчуття присутні і зараз.
Земляни і моє альтер-его Heletron, під яким я виступаю в цьому жанрі – це про дуже потужну музику. Я не можу сказати, що вона темна, чи щось таке – скоріше сила та енергія є основним посилом того, що ми стараємось пропагувати на Землянах.
– Яка у тебе улюблена платівка?
…Немає улюблених платівок, кожна буде по різному актуальна на різних танцполах, і під різний настрій. Але можу сказати, що якийсь список топ-10 треків я міг би скласти – деякі композиції в моєму плеєрі на повторі грали місяцями.
– Чим ще займаєшся у житті?
Займаюсь цілою купою всілякої фігні. 11 років катаюсь на скейті, 8 років цікавлюсь любительською астрономією, 4 роки діджеінгу, які вилились в два вищезгаданих музичних проекта, Земляни, 5 років моушн-дизайну і новостворена організація «Фірма» в якої вже є свій офіс і основна стаття конституції про важливість індивідуального розвитку кожного учасника. Також займаюсь продажем вінілових платівок і розводжу африканських слимаків у себе вдома.
Можливо є ще якісь таланти, але мені здається я і з цим вже доволі розсіяний, тому поки стараюсь їх вгамовувати.
– Пам’ятаю, ти цікавився асторологією. Що захоплює тебе найбільше у цьому процесі пізнання Всесвіту?
Я цікавлюсь астрономією, тобто наукою про фізичне пояснення існування всесвіту. Найбільше в пізнанні всесвіту захоплює абсолютна різномасштабність величин – в кожному атомі в нашому тілі може бути свій всесвіт зі своїми правилами, і навпаки – ми можемо бути всього лиш нейроном в чужому мозку. Я відчуваю себе повноцінним учасником тої частини світу, яку можу осягнути і розуміння, що в твоїй голові можуть народжуватись речі, які впринципі змінюють всесвіт (ефект метелика) – це дуже крута і надихаюча штука.
– Які музиканти/лейбли подобаються тобі на даний момент найбільше?
Львівські діджеї та лондонські пра-отці ейсід техно на даний момент подобаються найбільше. Щодо наших, то тут все дуже серйозно – маю надію, що кожному артисту вдасться в тій чи іншій мірі реалізувати свій потенціал не тільки у Львові, а й за бортом нашого славетного села.
– Як ти вважаєш, яке майбутнє чекає на українську електронну сцену?
Майбутнього не знає ніхто, тому можу констатувати лише теперішнє.
Тяжко знайти настільки справжню і натуральну сцену, яку ми маємо зараз в Україні. Я не маю повної картини того, що відбувається а Києві, але ніхто не міг пропустити успіх Схеми, Клоузера чи цьогорічних акул, що засяяли на всю Україну. Зате у Львові картина більш-менш ясна – і тут теж можу сказати, що все дуже круто. Я недавно рахував, що у нас більше ніж 30 актуальних проектів вечірок, ринок вже давно виховує професіоналів у вигляді крутих звукачів, фейсконтрольщиків, барменів чи вишибал, а публіка стала доволі тонкою в смаках, що теж не може не радувати. Звісно є й свої мінуси, без них ніяк – я б сказав, що на грудень 2019 року на цей список «цирків шапіто» у Львові є дві з половиною локації. Сподіваюсь люди в яких є можливість запустити який-небудь майданчик відчують попит ринку, бо зараз абсолютно все перенеслось на Заводську 31, що може дуже швидко набриднути публіці.
– Що ти слухаєш, коли катаєшся на скейті?
На скейті слухаю майже те ж саме, що й граю. Як і хаус, так і техно-музика підходить для цього заняття. Є ще трохи ньюскульного хіп-хопу підкинутого моїми молодими учасниками фірми – теж доволі доречна штука на покатушках.
– Що ти би змінив, якби натрапив на машину часу?
Нічого би не змінював, на мою думку всесвіт досконалий.
Підготувала Mavka Lisova.
