⁃ Розкажи, коли і як почався твій музичний шлях? Він почався з техно музики?:)
Якось мені привезли з Німеччини 11 юзаних хардтехно пластинок,які я з гордістю, хоч і без особливого вміння, ставив на гімназійній дискотеці. В тому процесі я відчував себе дуже природньо, хоча вже зараз розумію, що це дійство було, як мінімум, дивним. Наша гімназія була з релігійним нахилом і, звісно, розплата за здіяне не примусила себе чекати. На наступний день вчителька перед всіма класами пафосно читала над моєю головою якісь латинські молитви. Мабуть,вона не розуміла що цим актом дитячого екзорцизму вона тільки доповнила картину. Дух музики вже був в мені.
⁃ Що тебе надихає?
Надихає прямий гіпнотичний шаманський барабан, коли музика більше ніж просто музика. Можливість самому якось це ретранслювати надихає дуже. Також надихає форма звуку. Вона має бути новою,сміливою і красивою.
⁃ Які артисти/лейбли залишили відбиток у твоєму музичному баченні?
Колись мені мало було просто слухати улюблені трекі і сьорфити лейбли. Мені було важливо познайомитись з людьми які її створили особисто. Я почав робити івенти і возити їх до себе в Коломию і Франківськ. Ми робили рейви задовго до того,як це стало мейнстрімом. В той час я фанатів від музики німців з лейблу CLR. Їх і возили. Monoloc,Chris Liebing,Virgil Enzinger,Alex Bau..Це були мої герої. Знайомство з ними безумовно впливало і надихало мене.
⁃ Найцікавіший виступ/концерт/перформанс, на якому ти був?
В один момент мені стало цікаво підготувати свій лайв виступ. Мабуть для того щоб спробувати перейти на новий рівень або просто виділитись. Вже зараз я розумію,що це дуже глибокий і професійний процес. Я готував його десь півроку і коли,як мені здавалось,я був готовий,- організував івент для цього. Він називався «Шиба». Після івенту люди скидували мені відеофрагменти мого виступу з питаннями що це за трек,або хто автор…а треки були мої) це була найс емоція) Також цікавим досвідом був виступ в філармонії з академічними музикантами. Зовсім інший світ. З того що відбувається подобаються дійства,які відбуваються зараз в Франківську: Detali, Kvadrat. Там все по-справжньому.
⁃ З чим ти працюєш у студії?
Для лайву я використовував elektron,аналаговий ейсід сінт, два контролера і ableton. А в студії по-різному. Апаратурка часто міняється. Щось купую,щось позичаю. Зараз крім вищесказанного стоїть ще Roland tr-8s, також був Moog Dfam,мегаглибокий і надихаючий. Але він більше хоче модулярного сетапу.
⁃ В який момент ти відчуваєш, що твій трек завершений?
Електронна музика – це сучасне мистецтво. А його суть,в мому розумінні, – це спілкування між автором і глядачем, створення нової форми спілкування. Трек закінчений тоді, коли ти ним все сказав,що хотів. Головне – це мати що сказати.
⁃ Нещодавно ти зарелізився на новому лейблі Textura Lviv. Розкажи про меседж своєї роботи, як проходив процес створення?
Текстура це особлива організація. Вони перші, кому у Львові вдалося згуртувати людей навколо техно ідеї. Думаю, це сталося завдяки якісному підходу і професійності. Впевнений, що робота лейблу буде поставлена на такому ж рівні. Я був учасником Текстури чи не з перших їхніх івентів,тому реліз на лейблі Textura Lviv-це закономірний наслідок нашої давньої співпраці. Але якщо чесно, мені було дуже приємно від такої пропозиції. Трек був написаний в режимі джем-сессії. Майже одним підходом. З одного боку це добре, з іншого не зовсім.
⁃ Ти міг би проасоціювати свою творчість з картинами художника? Якщо так, то якого?
Я закінчив інститут мистецтв,тому музику міг би проасоціювати з власними картинами,які ще не намалював)). А взагалі,думаю,це не погана ідея для музикантів асоціювати свою музику з картинами. З художників мені подобається Френсіс Бейкон,Мунк,Ротко. З живих – Нікола Саморі.
⁃ Яку б ти міг дати пораду музикантам, які починають свій шлях?
Я ще нічого такого не добився щоб давати поради. Можу сказати,що бісить коли люди безвідповідально і не якісно ставляться до музики і до всього,що з нею зв’язано. Думаю це починається на афтерах, коли уривки треків хаотично переклацують з сумнівних джерел. Музика потребує ритуального підходу. А ще деяким музичним функціонерам я би порадив бути «попростіше»
⁃ Як ти вважаєш, яке майбутнє чекає на українську сцену?
Думаю майбутнє української сцени -це Івано-Франківськ.
